Представляємо вашій увазі асортимент для виробництва біологічно активних добавок, основними представниками якого є:
■ Хітозан;
■ ГАМК (GABA);
■ L- Ізолейцин;
■ L-Аргінін;
■ L-Карнитину L-тартрат;
■ L-Тирозин.
Хітозан – катіонний полісахарид основного характеру. На сьогодні досягнуто рівня очищення до 85%. Хітозан отримують з бджолиного хітину та хітину ракоподібних.
Завдяки своїй катіонній природі, хітозан здатний утворювати нерозчинні поліелектролітні комплекси з аніонними полімерами. Ця здатність використовується в технологіях капсулювання. Показано успішне застосування хітозану в якості покриттів капсул з альгінату, що містять живі бактерії - пробіотики. Такі покриття дозволяють доставляти бактерії в кишечник і захищають їх від шкідливої дії кислого середовища шлунка.
Молекула хітозану містить в собі велику кількість вільних аміногруп, що дозволяє йому зв'язувати іони водню і є хорошим аніоном. Це також пояснює здатність хітозану зв'язувати і міцно утримувати іони різних металів (в тому числі і радіоактивних ізотопів, а також токсичних елементів), тобто хітозан може виступати у якості сорбенту.
Він здатний утворювати велику кількість водневих зв'язків. Тому може зв'язати велику кількість органічних водорозчинних речовин (бактеріальні токсини і токсини, що утворюються в процесі травлення).
Хітозан погано розчинний у воді, проте добре розчинний у кислотах. Тобто чим більш кисле середовище тим більша кількість хітозану розчиниться (це стосується соляної та оцтової кислот), є виключення – у лимонній, щавлевій та бурштиновій він не розчиняється.
Він здатний певною мірою зв'язуватися з молекулами жиру в травному тракті. Жир, пов'язаний з хітозаном, не засвоюється і виводиться з організму. Хітозан застосовується як засіб, що сприяє зниженню ваги, а також для поліпшення холестеринового обміну і перистальтики кишечника.
Для хітозану характерні мукоадгезивні властивості, тобто здатність до прилипання до слизових оболонок. Ці властивості хітозану активно використовуються для створення лікарських форм, що надходять в організм через слизові оболонки. Хітозан і його похідні з успіхом використовуються для доставки ліків через ніс, слизові мембрани очей, а також ротову порожнину і може використовуватися у виробництві спреїв.
Доречі, цікавий факт:
Хітозан є ранозагоювальним компонентом, який можна наносити у чистому вигляді на рани. Першими його дивовижні загоюючі властивості відкрили хірурги військово-польових госпіталів: хітозаном прямо на місці засипали відкриту рану при пораненнях, яка одразу ж припиняла кровоточить і дозволяла довезти пораненого до найближчої операційної.
ГАМК (GABA) – органічна речовина з розгалуженою хімічною формулою, синтезується в організмі з глутамінової амінокислоти (входить до складу білків в організмі та не є незамінною) за сприяння спеціального ферменту - глутаматдекарбоксилази.
Гамма-аміномасляна кислота (англ. Gamma Aminobutyric Acid) – амінокислота, що виконує функції гальмівного нейромедіатора ЦНС людини і ссавців. Нейромедіатори в широкому сенсі слова - хімічні речовини, за допомогою яких відбувається передача електричного імпульсу від нервової клітини до нейрона. У медичних цілях ГАМК (або GABA) використовується при різних розладах психіки (в тому числі хвороб Паркінсона й Альцгеймера), а також в якості седативного і релаксуючого засобу.
Є однією з найбільш популярних біодобавок. ГАМК впливає на гіпофіз, який виробляє гормон росту, необхідний для збільшення м'язової маси. Багато спортсменів відзначають, що після прийому цієї амінокислоти м'язова маса швидко зростає, жир спалюється, а стан нервової системи поліпшується.
Ізолейцин – це α-амінокислота, яка використовується в біосинтезі білків.
Зустрічається в усіх організмах у вільному стані та у складі білків і є необхідним компонентом їжі (необхідна для синтезу гемоглобіну, оптимального росту, інтелектуального розвитку та підтримки азотистого балансу в організмі людини). Метаболізм її відбувається в м’язовій тканині. Ця амінокислота регулює рівень цукру в крові, а також впливає на процеси енергозбереження. Необхідна спортсменам, оскільки сприяє відновленню м’язової тканини і підвищує її пружність. Також ізолейцин необхідний при багатьох психічних захворюваннях. Дефіцит його в організмі призводить до виникнення симптомів, схожих на гіпоглікемію.
Значення для організму:
- ізолейцин забезпечує ріст та розвиток поперечносмугастих та продовжних м'язів;
- бере участь у виробленні енергії;
- бере участь у синтезі гемоглобіну;
- ізолейцин стабілізує та регулює рівень цукру у крові;
- зменшує втому м'язів при перевтомі;
- захищає від шкідливого впливу стресу;
- утилізує холестерин.
L-Аргінін – аліфатична основна α-амінокислота. Оптично активна, існує у вигляді L- і D- ізомерів. L-Аргінін входить до складу пептидів і білків, особливо високий вміст аргініну в основних білках – гістонів і протамінів. Аргінін стимулює викид гормону росту, який, в свою чергу, впливає на омолодження всього організму, зменшує кількість підшкірного жиру, збільшує анаболізм.
Аргінін присутній в рецептурі лікарських засобів: гепатопротекторів, імуномодуляторів, кардіологічних препаратів, лікарських препаратів для опікових хворих, хворих на ВІЛ/СНІД, а також в рецептурах засобів для парентерального харчування в післяопераційний період. Останнім часом ліки з аргініном з'явилися в геронтології та онкології.
Аргінін широко застосовується як компонент БАД для бодібілдерів і спортсменів-важкоатлетів з метою поліпшення живлення м'язів, і літніх людей для поліпшення еректильної функції. Так само масово застосовується аргінін і в харчових добавках для стимулювання імунітету.
Аргінін є донором оксиду азоту. Аргінін нормалізує роботу внутрішніх стінок судин і допомагає розширювати судини, і таким чином, запобігає розвитку атеросклеротичних бляшок, може застосовуватися в якості інгредієнта для продуктів проти варикозного розширення вен.
L-карнітину тартрат (L-карнітину L-тартрат) - сіль L-карнітину (70%) і винної кислоти (30%). Потрапляючи в шлунок, L-карнітину тартрат розпадається на карнітин та винну кислоту, які засвоюються окремо. Тартрат-аніон покращує парацелюлярний транспорт препарату і підвищує відсоток засвоєння карнітину, тому L-карнітину тартрат швидше засвоюється, ніж звичайний L-карнітин. L-карнітин (лат. levocarnitinum, англ. levocarnitine, також л-карнітин, левокарнітін - природна речовина, споріднена до вітамінів групи В. Карнітин синтезується в організмі людини (присутній в тканинах поперечно-смугастих м'язів і печінці).
Є фактором метаболічних процесів, які забезпечують підтримку активності коферменту А (КоА). Кінцевою і однією з найважливіших стадій процесу утворення енергії з жирів є окислення жирних кислот і синтез АТФ в мітохондріях, рівень якого залежить від надходження жирних кислот всередину мітохондрій. Ключовим учасником цього процесу є L-карнітин, який транспортує довголанцюгові жирні кислоти в мітохондрії через внутрішню мембрану останніх, в яких відбувається їх β-окислення до ацетил-КоА з наступною його утилізацією.
Властивості:
■ транспорт одноланцюгових жирних кислот в мітохондріальний матрикс;
■ детоксикація органічних кислот і ксенобіотиків;
■ анаболічні функції;
■ захисна дія при апоптозі;
■ нейрозахисний ефект.
L-тирозин (4-гідроксифенілаланін) – це гідрофобна амінокислота, яка є сировиною для різних продуктів організму, це одна з 22 амінокислот, що використовуються клітинами для синтезу білків.
Тирозин може перетворюватися на різні фізіологічні речовини в процесі метаболізму в організмі, такі як дофамін, адреналін, тироксин, меланін тощо. Ці речовини тісно пов'язані з нервовою провідністю, регуляцією та контролем метаболізму.
